На головну Лист нам
Лоти - пропозицiї

Українська

Русский
English
На головну
ПРО КОМПАНІЮ ІНФО-ЦЕНТР Діяльність підприємств РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ПУБЛІЧНІ ТОРГИ ОБ`ЯВИ Доступ до публічної інформації ПОСЛУГИ КОНТАКТИ Заходи запобігання корупції
 
Новини
Закони
Начальник управління
Голова Держагентства лісових ресурсів
Лісгоспам
Громадська колегія
Нова
Фотогалерея


 
Зареєструватися



2018-05-21

Збереженню життя і здоров’я вінницьких лісівників - максимальна увага!

2018-05-21

У Бершадському держлісгоспі розширюють популяцію не лише плямистих оленів

2018-05-17

День вишиванки у лісівників Вінниччини

2018-05-12

П’ятий рівень пожежної небезпеки: об’єднуємо сили лісівників та рятувальників Вінниччини!

2018-05-08

«Ювілейне» 45-те учнівське лісництво Вінниччини вже працює з оптимізмом та завзяттям!

2018-05-02

Чи можна зупинити масове всихання лісів?

2018-04-30

У центрі уваги лісівників ДП «Бершадський лісгосп» – профорієнтаційна робота з дітьми

2018-04-29

За перший квартал на підприємствах Вінницького ОУЛМГ переробили більше 7 тисяч кубометрів деревини

2018-04-28

Гайсинські лісівники допомагають михайлівчанам озеленити село

2018-04-27

За перший квартал держлісгоспи Вінниччини вклали у розвиток 4 мільйони капітальних інвестицій


 



Розсилка

Замовити розсилку
Вiдмiнити розсилку

 


Украинский портАл
META - Украина. Украинская поисковая система
Rada.info


 

 

Чи можна зупинити масове всихання лісів?

Чи можна зупинити масове всихання лісів?

 

Всихання лісу, як наслідок розмноження шкідників, - це природній закономірний циклічний процес. Тому головне завдання - врятувати здорові дерева і сировину!

 

У Сполучених Штатах гинуть хвойні ліси, які за площею дорівнюють площі Франції. Страждають від всихання ліси Європи! Та й вся Північна півкуля б’є на сполох через глобальну проблему всихання лісових масивів!

В Україні площі пошкоджених хвойних лісів становлять не менше 250 тис. га! Вінниччина – не виняток. Останніми роками погіршився лісопатологічний стан і наших лісів.

У чому ж корінь зла? Як з ним боротися? Про це говоримо з фахівцем із проблем хвороб лісу, заступником директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександром Болюхом.

Коли порушується баланс, то норма стає патологією

Шкідники і хвороби дерев у більшій чи меншій мірі завжди присутні у лісових насадженнях. Ліс - це кормова база для хвороб і шкідників. Він росте, збільшуючи біомасу, якою користуються і стовбурові шкідники. Вони сотні мільйонів років існують разом із самими ж лісами. Це норма, задумана природою. Але при певних обставинах цей баланс порушується і відбуваються масові спалахи хвороб лісу і розповсюдження шкідників або активізація хвороботворних організмів. З чим це пов’язано? Вчені називають кілька причин.

По-перше, збільшення популяції шкідника у зв’язку із підвищенням температури повітря (клімат із помірно континентального набуває рис континентального) та зменшенням кількості опадів. Цього року ми спостерігали різкий контраст змін пір року - закінчення зими і настання літа, весни практично не було! Отож, шкідник починає раніше вилітати. Він себе добре почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість і таким чином йде наростання маси популяцій того ж короїда, приміром. Зазвичай шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа, як стверджують деякі дослідники, - 5 генерацій!

А розмножуються шкідники з геометричною прогресією! Один самець верхівкового короїда запліднює до 8-12 самок, кожна з яких відкладає 60-80 яєць, потім ці 60 шкідників ще раз дадуть потомство. І таким чином відбувається збільшення їхньої чисельності.

По-друге, згадані кліматичні зміни призводять до аномальних природніх явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності з зниженням грунтових вод, зміною гідрорежиму грунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам. Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево ослаблене, то ця кормова база стає доступнішою для шкідника, він активно росте, харчується, дерево помирає, шкідник заселяє сусіднє, розповсюджуючись на нові території.

По-третє, на сьогодні в Україні більшість лісів – рукотворні. Штучні ліси – це екосистема, створена людиною, і найчастіше з недостатньо збалансованим породним складом. І тому для монокультурних лісових насаджень проблема шкідників стає в рази гострішою. Від однієї хвороби чи шкідника страждає або гине уся площа. А от заселився верхівковий короїд у мішані масиви - всихає сосна, а решта території залишається залісненою. Як приклад природнього захисту від шкідників можна розглянути екваторіальний ліс, де кожне дерево старається якнайдалі від себе відкинути своє насіння.

Спалах шкідників піде на спад до 2020 року

В Україні за останнє десятиліття всихання ялини європейської від короїда-типографа охопило близько 50 тис. га деревостанів, в тому числі на Вінниччині - близько 1 тис. га. Це майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів! Залишились, можна сказати, останні ялинові насадження...

Останніми роками спостерігаємо всихання сосни звичайної, близько 100 га на Вінниччині. Причому ці патологічні процеси відбуваються не тільки в лісі, а в парках, скверах, насадженнях населених пунктів. У нас у порівнянні із Житормищиною ситуація краща. Пов’язано це із тим, що ліси на Вінниччині мішані в більшості, а в житомирян – монокультурні насадження з головною породою сосною. Офіційна цифра тільки по Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства становить 42 тис. га насаджень, пошкоджених верхівковим короїдом. У нас на Вінниччині сосна не така поширена, але повсюди, де вона присутня, спостерігається ситуація із усиханням деревостанів.

Існують окремі факти того, що ніби в деяких місцях затихає всихання ялини. Але оскільки такі спостереження стосуються сильно ізольованих масивів, то з прогнозами будемо дуже обережні! Ми не можемо поки що говорити про тенденцію.

Як правило, проходить 7-8 років від початку спалаху розповсюдження шкідників і до завершення. Але якщо кліматичні умови сприятливі для шкідника, може продовжитись фаза спалаху. Якщо в 2010-2011 роках почались патолочічні процеси, то до 2020 року ніби мали б закінчитися... Але це оптимістичний прогноз.

Найкращий метод боротьби зі шкідником – своєчасна локалізація осередку

Які ж є методи боротьби із стовбуровими шкідниками? Вони існують, але враховуючи масштабність і всеохопність патологічних процесів у лісових насадженнях, ефективність кожного методу недостатня.

Феромонні пастки містять жіночий гормон шкідників, приваблють їх і відловлюють. Але цей спосіб надто дороговартісний. Потрібно, приміром, якнайменше сотню пасток на лісництво. Коштує одна пастка з феромоном 30 євро, тобто всього 3000 євро... Масового використання у нас в Україні феромонні пастки не набули. Але дуже рідко з метою спостереження або при необхідності врятувати певні ділянки, якісь цінні насадження, якесь окреме урочище їх використовують.

Хімічна обробка лісів не застосовується. Не доведена ефективність цього методу. До того ж, можна зробити більше шкоди, потруївши хімічними засобами корисних ентомофагів, пташок.

Один із методів боротьби – використання природніх ворогів шкідників. Це ентомофаги - комахи, які відкладають яйця в тіло шкідника або харчуються цими шкідниками. Ентомофаги теж мали би збільшити свою популяцію, бо шкідники для них є кормовою базою, але для цього повинен пройти певний час, 4-6 років. І птахи допомагають контролювати чисельність шкідника. Але шкідник на сьогодні дає як мінімум три генерації, а птахи все одно висиджують один виводок.

Тому при обговоренні методів, які протидіють всиханню лісів, ми маємо пам’ятати, що ліс – це власність держави. Лісівники його садять, доглядають. Тому коли з’являється тенденція до патологічних процесів, основне завдання працівників лісового господарства – своєчасно локалізувати осередки шкідника і не допустити розповсюдження його на ішні дерева. Що стосується стовбурових шкідників, то на сьогоднішній день ефективна практично тільки своєчасна суцільна санітарна рубка.

Населення має розуміти: ліс – це державне майно! Коли сосна віком 50-60 років починає масово сохнути, уражена короїдом верхівковим, цей осередок слід своєчасно ізолювати, зрубати, якомога швидше вивезти і здійснити заходи з очищення лісосіки після рубки (спалювання кори, подрібнення порубкових решток). Щоб урятувати здорові дерева і не втратити деревину, яку можна реалізувати навіть і не за максимальною вартістю, але головне в цьому питанні - перешкодити розповсюдженню шкідника! У протилежному випадку природа втрачає тисячі гектарів здорового лісу, а держава – мільйони!

Якщо ми своєчасно заселене шкідником дерево не заберемо, то наступного року за ідеальних умов для шкідника він, розмножуючись, заселяє від 30 до 170 дерев!!! Це якщо виключити такі фактори як мороз, ентомофаги, хвороби шкідників тощо.

І ще для роздумів така інформація: якщо цього року всохло 0,5 га, то в наступному році ця пляма розростається мінімум на півтора гектари, а той на 2-3 гектари!

За нашими спостереженнями, раніше осередки всихання були маленькими, по 0,2-0,3 га. А з 2016-17 років вони вже мають полощу по 3-4 га, розростаються і зєднуються між собою.

Логічне питання: то чому ж, знаючи таку тенденцію, ми втрачаємо лісові насадження?

Дуже часто нам як спеціалістам, які виявляють осередки шкідників, і лісівникам, які мають за здоровим глуздом ці осередки локалізувати, щоб врятувати здорові насадження, просто-напросто зв’язані руки. Процедура оформлення суцільної рубки (зібрати комісію, розіслати листи, домовитись) за терміном займає від 2 тижнів до місяця. Хоча в оперативності ми не вбачаємо проблеми. Ми не маємо можливості вчасно забрати свіжозаселені шкідником дерева, якщо вони не мають певного переліку ознак – згідно з нормативними документами.

У сусідній Білорусі у цьому нема проблеми! Рішення про санітарну рубку приймає лісничий, без комісії! Вони рятують і деревину, і не допускають можливих майбутніх уражень. Тільки побачив лісничий гілкопад чи інші ознаки заселення шкідників, до вечора дерево вже забрали.

В США з цією проблемою борються з 2004 року. У них уражену частину зрізали, плюс буферну зону 50 м - і спалили все. Ми поки що в цьому питанні тримаємо серединку.

Необхідно, щоб і нас підтримували наші співвітчизники. Наприклад, дерево уже мертве, але візуально не спеціаліст цього не бачить. Воно ще зелене (зрубана новорічна ялинка кілька тижнів теж ще зелена). Треба орієнтуватися за додатковими ознаками – гілкопад, діри в стовбурі, бурове борошно. І ми виявляємо ці патологічні процеси. А місцеве населення, активісти, деякі ЗМІ починають піднімати негативний шум, мовляв, рубають зелений ліс! Але дуже хочеться, щоб важливість цього питання розуміли на рівні суспільства. Щоб українці свідомо підтримували лісівничу працю, а не піддавались на сумнівні провокації.

 

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

2018-05-02

 

 

 


На головну | Написати листа | Карта сайту Вгору ^

ПРО КОМПАНІЮ ІНФО-ЦЕНТР Діяльність підприємств РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ПУБЛІЧНІ ТОРГИ ОБ`ЯВИ Доступ до публічної інформації ПОСЛУГИ КОНТАКТИ Заходи запобігання корупції

Copyright © 2006. "Вiнницьке обласне управлiння лiсового господарства". Всi права захищенi.

Разработано:METASTUDIO